Навигация по сайтуНавигация по сайту

Фактори що сприяють становленню та розвитку захворювання

Причини виникнення ВСД можуть сильно відрізнятись, однак основними вважають спадкові порушення і особливості в функціях і структурі відділів вегетативної нервової системи. Частіше всього вони передаються по материнській лінії. Інші фактори, зазвичай, проявляються у ролі механізмів, які запускають процес виникнення уже обумовленого захворювання ВСД. В даній роботі причини виникнення класифікують як зовнішні, внутрішні та особливі – вікові.

На прояв ВСД великий вплив мають різноманітні психомотивуючі чинники (стресові ситуації, труднощі в соціальній адаптації тощо), а також перинатальні враження центральної нервової системи. Спровокувати виникнення симптомів ВСД здатні і різноманітні ендокринні розлади, соматичні та неврологічні захворювання, а також алергічний стан, надмірні фізичні навантаження, або ж гіподинамія, погані кліматичні, метеорологічні або екологічні умови та інше.

В основі патогенезу захворювання покладена низька здатність адаптуватися до стресових ситуацій з розладами гомеостазу та функціональними порушеннями. Є причини які вказують на те що психоемоційні порушення при ВСД можна розглядати як побічні соматогенно обумовлені нервові стани. Трохи інша послідовність неврологічних та соматичних змін при ВСД описана в роботах А. М. Вейна зі співавторами та А. П. Мєшкова. Вони вважають що виникнення вісцеральних функціональних розладів частіше обумовлено дефектом нервово-вегетативного шляху регулювання і графічно асоціюється з дисфункцією над сегментарних (підкірково-коркових) утворень.

Взаємодія внутрішніх та зовнішніх факторів веде до порушення на будь-якому рівні складної нейрогуморальної і метаболічної регуляції серцево-судинної системи, причому провідним чинником патогенезу ВСД є враження гипоталамічних структур мозку, які відіграють координаційну та інтегральну роль в організмі. Провідни роль в розвитку ВСД належить спадково-конституційним факторам, які проявляються у вигляді:

· функціональної недостачі регулюючих структур мозку або надмірної їх реактивності;

· особливих проявів проходження основної кількості метаболічних процесів;

· зміненої чутливості периферичного рецепторного апарата.

Порушення регуляції проявляються у вигляді дисфункції симпатоадреналової і холинергічних систем, гістамін-серотонинової та каликреїн-кининової систем, розладів водно-солевого і кислотно-основного станів, кисневого забезпечення фізичних навантажень, зниження рівня кисню в тканинах. Все це призводить до активації тканинних гормонів (катехоламінів, гістаміну, серотоніну и др.) с послідуючими розладами метаболізму, мікроциркуляції з розвитком дистрофічних процесів в міокарді.

Опубликовано: 24.06.2011 в 20:00

Комментарии

Комментарии отсутствуют

Выберите себе хорошего специалиста!

Понравилось? Поделитесь с друзьями или разместите у себя: