Навигация по сайтуНавигация по сайту

Розлади сприйняття. Дереалізація та змінений стан свідомості.


При розгляді питань впливу ВСД на життєдіяльність можна розглянути тему розладів сприйняття. Розлади сприйняття присутні при специфічних проявах ВСД. Хоча галюцинації тут зустрічаються вкрай рідко, однак вони можуть посилюватись під впливом дереалізації або ЗСС.

Отже сприйняття це відбиття предметів і явищ навколишньої нас дійсності, що безпосередньо впливають на органи почуттів. При цьому термін «галюцинації» визначає сутність такого поняття як - сприйняття, що виникає без реально існуючого об'єкта. Це одна з форм порушення почуттєвої свідомості, коли сприйняття виникає без реального об'єкта. Галюцинації ділять по різних видах аналізаторів, у яких вони виникають: зорові, слухові, тактильної, нюхової, смакові, галюцинації загального почуття. Зорові галюцинації бувають безформними - полум'я, туман, дим (фотопсії) - і предметними; натуральної, зменшеної (микроптичні) і збільшеної, гігантської (макроптичні) величини; безбарвними, природно пофарбованими або вкрай інтенсивного фарбування; рухливими або нерухливими; немінливими по змісту (стабільні) і постійно мінливими у вигляді різноманітних подій, що розігруються як на сцені або як на кіноекрані. Зміст галюцинацій може бути страхаючої, викликати жах або, навпаки, цікавість, замилування.

Слухові галюцинації розділяють на акоазми (звучання окремих звуків, гудків, шумів, пострілів) і фонеми, або вербальні галюцинації (звучання слів, розмов). По інтенсивності слухові галюцинації бувають тихими, голосними, натуральними. Зміст їх може бути байдужним, загрозливим, лиховісним, попереджуючим, що пророкує. Виділяють галюцинації, що коментують (голос або голоси висловлюють думку про кожну дію хворого) і імперативні (голос або голоси наказують робити ту або іншу дію).

Нюхові галюцинації - поява різноманітних мнимих заходів різної інтенсивності - від злегка відчутних до задушливих.

Смакові галюцинації - відчуття смаку, не властивій прийнятій їжі, частіше неприємного й огидного.

Тактильні галюцинації - відчуття повзання по тілу комах, хробаків, відчуття на поверхні тіла або під шкірою сторонніх предметів.

Вісцеральні галюцинації - відчуття явної наявності в порожнині тіла, звичайно животі, сторонніх предметів, живих істот, нерухливих, ворухливих, що пересуваються (наприклад, жаб). Вісцеральні й тактильні галюцинації нерідко важко відрізнити від сенестопатій. Розходження полягає в тім, що сенестопатії є безпредметними, тяжкими відчуттями, а галюцинації завжди предметні й виникають у тому або іншому просторі.

Складні галюцинації - одночасне співіснування різних видів галюцинацій (зорових, слухових і т.д.). Виникнення галлюцинаторного зорового образу (звичайно людини) поза полем зору хворого зветься екстракомпиннойю галюцинації.

Псевдогалюцинації - порушення сприйняття в будь-якому аналізаторі почуттів (зорові, слухові і т.д.), виникають як і щирі галюцинації, без наявності реального об'єкта. На відміну від щирих галюцинацій псевдогаллюцинаторні образи не ототожнюються з реальними предметами і явищами, тобто позбавлені характеру об'єктивної реальності. Хворі говорять про особливих, відмінних від реальних голосах, зорових образах. Ці галюцинації не проектуються назовні, а перебувають усередині голови або тіла - інтрапроекція (голосу чує «усередині голови», бачить «внутрішнім оком»). Хворі затверджують, що їхні голоси й бачення є результатом якого-небудь зовнішнього впливу. Тут завжди є присутнім компонент насильності, «зробленості» (голоси передаються, а зорові образи показуються або передаються за допомогою техніки). Гіпногогічні галюцинації - бачення, що мимоволі виникають перед засипанням при закритих очах на темному полі зору.

За механізмом виникнення виділяють функціональні галюцинації (виникають завжди на тлі якого-небудь реального подразника - вода, шум і стукіт коліс поїзда, що йде, розмова) і рефлекторні (пусковим моментом їхнього виникнення є реальний зовнішній агент, від якого вони потім існують незалежно).

Ілюзії - помилкове, перекручене сприйняття реальне існуючого об'єкта зором або слухом (слухові й зорові ілюзії).

Розлад схеми тіла - перекручене відчуття форми, величини свого тіла, положення його в просторі. Даний розлад виражається в мимовільній появі подання про збільшення або зменшення розмірів свого тіла, його ваги, збільшенні, зменшенні або зсуві окремих його частин.

Метаморфопсії - перекручене сприйняття величини, форми й просторового розташування реальних предметів.

Дереалізація - розлад сприйняття навколишнього з почуттям примарності навколишнього світу. Зовнішній світ сприймається віддаленим, невиразним, застиглим, безбарвним, силуетним. Все навколишнє здається зміненим, невизначеним, неясним. До дереалізації ставиться й втрата почуття дійсності: поява сумніву в реальності існування навколишніх предметів, людей, усього реального світу. Близькими до дереалізації є феномени «ніколи не бачене» (jamais vu), наприклад знайома місцевість сприймається начебто вперше побачена, і «раніше бачене» (deja vu), коли в незнайомій місцевості й приміщенні виникає почуття, начебто людина вже один раз тут був. Звичайно явища «уже баченого» і «ніколи не баченого» спостерігаються при епілепсії. Дереалізація характеризується свідомістю її хворобливого характеру.

Дереалізація потребує диференціальної діагностики з рядом психопатологічних симптомів. От галюцинацій її відрізняє відсутність сприйняття неіснуючого; від ілюзій — правильне визначення оточуючого; від психічного автоматизму — належність сприйняття під час розладів до свого «Я».

Опубликовано: 24.06.2011 в 20:02

Комментарии

Комментарии отсутствуют

Выберите себе хорошего специалиста!

Понравилось? Поделитесь с друзьями или разместите у себя: